Zosh8

Оцінювання

До листів МОН від 18.05.2018 № 2.2-1250 

та від 21.05.2018 № 2.2-1255

Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів  1 класу

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017  № 1028 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів» за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти»,  та від 16.08.2017 № 1180 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва та Київського університету імені Бориса Грінченка» за програмою «Початкова школа: освіта для життя»,  із 1 вересня 2017 року проводиться дослідно-експериментальна робота з  розробки, наукового обґрунтування та експериментальної перевірки навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової освіти.

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

Вимоги до очікуваних  результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:

організації постійного спостереження за навчальним поступом;

обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;

формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання формувального оцінювання дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу  та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості.

У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.

Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Оцінювання навчального поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною процесу оцінювання є формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ. Орієнтирами для спостереження та оцінювання є загальні та конкретні очікувані результати, які необхідні для організації спостереження за навчальним поступом учня/ учениці; індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками або особами, що їх замінюють.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;  підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.

Оцінювання досягнень учнів необхідно спрямовувати на формування позитивної їх самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися адекватна самооцінка, яка стосується їхніх особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня.

Важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим  має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про  складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

        Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання.

  1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку.

Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута.

Створення ефективного зворотнього зв’язку, який   має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.

  1. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

Для того щоб учень користувався отриманими знаннями він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

  1. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим  і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого  процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити  із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

  1. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

У процесі навчання  першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.

Слід зазначити, що здатність до персональної (автономної) рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування – фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.

Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці “добро – зло”, оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Під час навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам’ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.

  1. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за самоосвіту.

Формувальне  оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

Під час іншомовного навчання у 1 класі вчитель повинен розуміти, що на відміну від більш дорослої аудиторії, молодші школярі потребують оцінки не стільки результату, скільки процесу навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1 класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль по­чаткової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі 1 класу має включати обов’язкових два компоненти:

1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;

2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитив­ного результату).

Досвід свідчить, що у роботі з молодшими школярами виправ­довує себе система, за якою вони одержують тільки позитивну оцінку. Це дає можливість підтримати слабких учнів, запропо­нувавши їм легше завдання, тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий ре­зультат не є  предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам. Це має бути зрозумілий документ, який дає розгорнуте уявлення про те, що відбувалося з дитиною в школі під час навчального року.

Запропонований зразок Свідоцтва досягнень складається з 2 частин: перша – характеристика особистих досягнень учнів, оцінюється  активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.

Друга частина складається з  оцінювання предметних компетентностей.

Для оцінювання пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний  прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

При заповненні  зразку Свідоцтва досягнень пропонуємо  відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).

Батькам або особам, що їх замінюють, видають два екземпляри зразків Свідоцтва. Один залишається вдома, інший з підписом та з побажаннями батьків або осіб, що їх замінюють повертається в школу і зберігається в особовій справі.

Проект зразка Свідоцтва успішності за вибором закладу загальної середньої освіти роздруковується у чорно-білому або кольоровому вигляді, у форматі А 4 або у форматі А 5.

Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень

учнів  2 класу

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб’єкт-суб’єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків aбo інших законних представників (далі – батьки). Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному i підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у других класах здійснюється вербально.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід’ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів ïx досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв’язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв’язання таких освітніх завдань:

підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;

формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;

формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок i розуміння ïx як невід’ємних етапів на шляху досягнення успіху;

забезпечення постійного зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;

здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об’єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1-2 класи), i очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини та передумови булінгу. Звертаємо увагу, що індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу навчання очікуваних результатів раніше aбo пізніше, тому календарно-тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким i динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідних квиток» тощо).

У другому класі рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу, затверджених наказом Міністерства освіти i науки України від 20.08.2018 N 924.

Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня здійснюється учителем протягом року. Залежно від мети спостереження, вчитель може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, гpyпi, індивідуально. Оцінюються також не тільки навчальні результати учня, але i його активність, зацікавленість, мотивація, що є також важливими цілями у початковій школі.

Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) рекомендуємо фіксувати у зошиті спостережень учителя. Ці нотатки дозволять йому під час підготовки до уроку дидактично доцільно визначати навчальні завдання для кожної дитини та під час індивідуальних зустрічей з батьками, аргументовано обговорювати результати навчання учня та способи ïx удосконалення, аргументовано робити записи у свідоцтві досягнень на початку та наприкінці навчального року. Зошит спостережень учителя ведеться у довільній формі, є його особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації.

Іншим способом фіксації педагогічних спостережень може бути заповнення індивідуальної картки навчального поступу учня, приклад якої наведено нижче.

 

Ім’я учня                                                                                                     

++ має значні успіхи; + демонструє помітний прогрес

V досягає результату з допомогою вчителя; ! потребує значної уваги i допомоги

ціль / уміння дата дата дата дата
Відповідає на питання

«так/ні»

+ + ++ ++
Відповідає                        на

спеціальні питання

! V т
Взаємодіє з іншими

Учитель може самостійно розробити оцінювальний аркуш для групи учнів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу кожного розділу відповідно до навчальної програми, визначивши при цьому цілі з кожного аспекту діяльності. Нижче наведено орієнтовну форму такого аркуша (на прикладі іноземної мови).

РОЗДІЛ 7
Прізвище,

ім’я учня

Лексика:

почувши

слово,

вказує      на

відповідний

малюнок

Лексика:

називає

зображене

Усна

інтеракція

Задає

питання

i відповідає

Розігрує

сценку,

вірно

використовуючи слова i фрази

Читає

слова

з довгим

голосним

звуком

Само- та взаємооцінювання учнів організовується вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є наскрізними, та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендовано застосовувати на вибір учителя: трирівневу шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати – я тренуюся – мені вдається»; шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень, затвердженому цим наказом; шкалу, розроблену вчителем самостійно.Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх успіхів i досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати aбo іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, ïx результати, а також результати творчої та проєктної діяльності учнів.

Під час взаємооцінювання необхідно приділяти особливу увагу формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників, давати поради щодо ïx покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності кожного учня в колективі.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають пpoгpec учнів та поради щодо подолання утруднень, за ïx наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі ïx співвіднесення з певними балами та рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти.

Формувальне оцінювання має мотивувати, підтримувати й надихати учнів на ycпix, саморозвиток i вдосконалення, вияв власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок застосування знань i умінь під час виконання практико орієнтованих завдань. Воно має бути спрямованим на виявлення проблем i вчасне запобігання ïx нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми та засоби оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних  робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, ïx готовності до виконання того чи іншого завдання. У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи).

Уci діагностичні роботи проводяться протягом навчального року, дотримуючись структурування програмового матеріалу логічно завершеними частинами. Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у календарно-тематичному плані, орієнтуючись на кількість тем у межах кожного предмета a6o результати формувального оцінювання учнів.

Рекомендовано проводили діагностичні роботи з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей.

Під час планування діагностичних робіт з української мови рекомендовано враховувати yci види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та передбачати ïx комбінацію (аудіювання, читання вголос, питання напам’ять, переказ, робота з літературним твором/медіатекстом, списування, диктант, робота з мовними одиницями).

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна i здоров’язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено.

Діагностичні роботи з мистецької та фізкультурної освітніх галузей, а також курсів за вибором не е обов’язковими у другому класі.

Письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт a6o на окремих аркушах, бланках тощо. Результатом оцінювання діагностичної роботи є оцінне судження відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень учнів (згідно з додатком) aбo інша вербальна оцінка, за вибором учителя. У Класному журналі на сторінках «Облік навчальних досягнень учнів» у графі «Зміст уроку» (права сторінка розвороту журналу) фіксують факт проведення діагностичної роботи, у колонці під датою проведення уроку (ліва сторінка розвороту журналу). У Класному журналі не фіксуються оцінні судження (aбo інші позначки), що характеризують досягнення учня за результатами діагностичної роботи. Діагностичні роботи та ïx результати е відображенням навчального поступу учнів та можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

Документами, які свідчать про результати навчання учнів i підтверджують факт досягнення ними очікуваних результатів, е робочі зошити учнів, робочі аркуші з виконаними роботами, зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо. Зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо рекомендовано зберігати у школі.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі i свідоцтвах досягнень.

У Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» учитель записує рішення педагогічної ради про переведення учнів до наступного класу. У випадку, коли учні не досягли очікуваних результатів навчання, вони можуть продовжувати навчання за індивідуальних навчальним планом aбo бути залишеними на повторний курс навчання за письмовим зверненням батьків. При цьому у Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» робиться запис з відповідним рішенням педагогічної ради.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні – перша i друга частини.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з ycix предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель i батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня е конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та йoгo/її батьками aбo консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Про внесення змін до Критеріїв оцінювання

навчальних досягнень учнів (вихованців)

у системі загальної середньої освіти

Відповідно до частини 8 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та з метою забезпечення оцінювання результатів навчання здобувачів повної  загальної середньої освіти

НАКАЗУЮ

1. Внести зміни до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, виклавши його у редакції, що додається.

 

2. Директорату шкільної освіти (Осмоловський А.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відмітки у справах архіву.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.

Т. в. о. Міністра                                                                          Сергій ШКАРЛЕТ

 

КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання учнів (вихованців) у системі повної загальної середньої освіти

1.    Ці Критерії визначають загальні підходи до оцінювання результатів навчання учнів (вихованців)  (далі – учні) у системі повної загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до результатів навчання учнів, визначених Державними стандартами, та показниками їх вимірювання.

2. Відповідно до цих Критеріїв результати навчання учнів характеризуються за чотирма рівнями: початковий,  середній,  достатній,  високий (додатки  1 – 4).

3. Рівні результатів навчання учнів визначаються за:

рівнем сформованості умінь як складових ключових та предметних компетентностей;

рівнем володіння розумовими операціями: вміння  аналізувати, синтезувати,  порівнювати,  класифікувати,  узагальнювати,  робити висновки тощо;

мірою самостійності у виконанні навчальних завдань;

рівнем сформованості вміння виявляти  проблеми  та  розв’язувати  їх,  висувати і формулювати гіпотези;

рівнем пізнавальної діяльності.

4. За цими Критеріями здійснюється поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів незалежно від форми здобуття освіти. Поточне та підсумкове оцінювання здійснюється у таких формах: усній (зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування); письмовій (зокрема діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування); цифровій (зокрема тести в електронному форматі); графічній  (зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);  практичній (зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та  навчальних проектів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів).

5. Обов’язковому оцінюванню підлягають результати навчання учнів  з  предметів (інтегрованих курсів) інваріантного складника (базових та обов’язково-вибіркових предметів) навчального плану як складової освітньої програми закладу освіти.

6. У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове (завершальне) оцінювання результатів навчання учнів.

У 5-12-х класах здійснюється формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.

7. У першому та другому класах застосовується вербальна характеристика особистих досягнень та результатів навчання  учнів.

У третьому та четвертому класах, першому семестрі п’ятого класу Нової української школи (далі – НУШ) підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

У четвертих класах, які навчаються за Державним стандартом початкової загальної освіти (2011), п’ятих класах, які навчаються за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (2011), другому семестрі п’ятого класу НУШ та наступних класах поточне та підсумкове оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

8. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може:

здійснювати оцінювання в першому семестрі п’ятого класу НУШ за 12-бальною системою (шкалою);

здійснювати оцінювання в другому семестрі п’ятого класу НУШ за рівневою шкалою;

здійснювати оцінювання результатів навчання учнів усіх класів за власною шкалою – за умови затвердження правил переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.

9. Якщо рівень  результатів навчання  учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та табелі навчальних досягнень, свідоцтві досягнень робиться запис «не атестований(а) (н/а)».

10. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами  здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку (ІПР), що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування  певних форм оцінювання.

Добір форм поточного та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучаються ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

Генеральний директор

директорату шкільної освіти                          Андрій ОСМОЛОВСЬКИЙ

Додаток 1

до Критеріїв оцінювання результатів навчання учнів (вихованців) у системі повної загальної середньої освіти

КРИТЕРІЇ  оцінювання результатів навчання учнів початкових класів, які навчаються за Державним стандартом початкової загальної освіти (2011)

Рівні результатів навчання Бал Загальна характеристика
І. Початковий 1 Учень/учениця засвоює знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2 Учень/учениця  відтворює незначну частину навчального матеріалу, володіє окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3 Учень/учениця  відтворює незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового їх пояснення
ІІ. Середній 4 Учень/учениця  відтворює частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, може повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учень/учениця  відтворює основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатен/здатна з помилками й неточностями дати визначення понять
6 Учень/учениця  будує відповідь у засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя
ІІІ. Достатній 7 Учень/учениця володіє поняттями, відтворює їх зміст, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
8 Учень/учениця розпізнає об’єкти, які співвідносяться із засвоєними поняттями; під час відповіді відтворює засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіє вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; відповідає логічно з окремими неточностями
9 Учень/учениця  добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
ІV. Високий 10 Учень/учениця  володіє системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументує новими прикладами
11 Учень/учениця  має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, застосовує способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
12 Учень/учениця  має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; успішно виконує творчі завдання

Додаток 2

до Критеріїв оцінювання результатів навчання учнів (вихованців) у системі повної загальної середньої освіти

Рівні результатів навчання Бал Загальна характеристика
І. Початковий 1 Учень/учениця  розрізняє об’єкти вивчення
2 Учень/учениця  відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
3 Учень/учениця  відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
ІІ. Середній 4 Учень/учениця  з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію
5 Учень/учениця  відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило
6 Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком
ІІІ. Достатній 7 Учень/учениця  правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
8 Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності
9 Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
ІV. Високий 10 Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення
11 Учень/учениця  має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв’язує проблеми
12 Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

КРИТЕРІЇ
оцінювання результатів навчання учнів базової та повної загальної середньої освіти, які навчаються за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (2011)

Додаток 3

Рівні результатів навчання Загальна характеристика
І. Початковий Учень/учениця  володіє уміннями на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії;

з допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового їх пояснення;

не завжди виявляє та розуміє власні помилки, навіть після допомоги вчителя;

не завжди розпізнає проблемну ситуацію;

відтворює основний навчальний   матеріал, іноді з допомогою вчителя.

ІІ. Середній Учень/учениця повторює за зразком певну операцію, дію; будує відповідь у засвоєній послідовності;

виконує навчальні дії за алгоритмом, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу;

вносить коректні уточнення і виправляє помилки після допомоги вчителя;

розпізнає проблемну ситуацію, але не завжди визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації;

відтворює основний навчальний   матеріал, здійснює пошукову діяльність у супроводі вчителя.

ІІІ. Достатній Учень/учениця  демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії у стандартних ситуаціях;

висловлює власні думки, наводить окремі приклади на їх підтвердження;

під час відповіді відтворює засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків;

самостійні роботи виконує із  незначною допомогою вчителя;

вносить уточнення, виправляє помилки  в усній  відповіді / письмовій роботі самостійно;

складає план  роботи  для розв’язання проблемної ситуації, розв’язує проблемні ситуації у співпраці з учителем

ІV. Високий Учень/учениця  демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії в нових ситуаціях (нестандартних);

аналізує, класифікує, узагальнює об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями;

аргументує прикладами власні відповіді, судження;

самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя;

аналізує власні відповіді / письмові роботи, вносить коригування  та уточнення (за потреби);

обґрунтовує способи розв’язання навчальних /життєвих проблем та ситуацій, спираючись на набуті знання, власний досвід;

розв’язує проблемні ситуації, виконує дослідницькі та творчі навчальні завдання

до Критеріїв оцінювання результатів навчання учнів (вихованців) у системі повної загальної середньої освіти

КРИТЕРІЇ

оцінювання результатів навчання учнів 3-4-х класів НУШ, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти (2018)

Додаток 4

до Критеріїв оцінювання результатів навчання учнів (вихованців) у системі повної загальної середньої освіти

Рівні результатів навчання Бал Загальна характеристика
І. Початковий 1 Учень/учениця володіє уміннями на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії, але під час копіювання припускається помилок;

не завжди виконує елементарні завдання, навіть з допомогою вчителя, потребує детального кількаразового їх пояснення;

не завжди виявляє та виправляє власні помилки, навіть з допомогою вчителя; виправляє правильне на неправильне;

не завжди розпізнає проблемну ситуацію, навіть  за певної допомоги з боку інших;

частково відтворює основний навчальний матеріал тільки з допомогою вчителя.

2 Учень/учениця володіє уміннями на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії, але під час копіювання припускається помилок;

з допомогою вчителя частково виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового їх пояснення;

не завжди виправляє власні помилки, навіть з допомогою вчителя; виправляє правильне на неправильне;

не завжди розпізнає проблемну ситуацію, навіть  за певної допомоги з боку інших;

відтворює основний навчальний  матеріал завжди з допомогою вчителя.

3 Учень/учениця володіє уміннями на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії;

з допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового їх пояснення;

не завжди самостійно виправляє власні помилки, навіть після допомоги вчителя;

не завжди розпізнає проблемну ситуацію, навіть  за певної допомоги з боку інших;

відтворює основний навчальний   матеріал, іноді з допомогою вчителя.

ІІ. Середній 4 Учень/учениця здатний/здатна повторити за зразком певну операцію, дію; будує відповідь у засвоєній послідовності;

виконує навчальні дії за алгоритмом, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу;

не завжди вносить уточнення і робить виправлення помилок після допомоги вчителя;

не завжди розпізнає проблемну ситуацію,

відтворює основний навчальний матеріал з помилками й неточностями.

 

5 Учень/учениця здатний/здатна повторити за зразком певну операцію, дію; будує відповідь у засвоєній послідовності;

виконує навчальні дії за алгоритмом, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу;

частково вносить коректні уточнення і робить виправлення помилок після допомоги вчителя;

розпізнає проблемну ситуацію за певної допомоги з боку інших, не завжди визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації;

відтворює основний навчальний  матеріал  з помилками й неточностями, здійснює пошукову діяльність у супроводі вчителя.

6 Учень/учениця здатний/здатна повторити за зразком певну операцію, дію; будує відповідь у засвоєній послідовності;

виконує навчальні дії за алгоритмом, у разі утруднення звертається до вчителя по допомогу;

здатний/здатна внести коректні уточнення і зробити виправлення помилок після допомоги вчителя;

розпізнає проблемну ситуацію, не завжди визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації ;

відтворює основний навчальний матеріал,  здійснює пошукову діяльність у супроводі вчителя.

ІІІ. Достатній 7 Учень/учениця демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії у стандартних ситуаціях;

висловлює власні думки, може наводити окремі приклади на їх підтвердження;

під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків;

самостійні роботи виконує із  незначною допомогою вчителя;

здатний/здатна внести коректні уточнення після допомоги вчителя, виправити помилки  в усній  відповіді / письмовій роботі самостійно;

складає план  роботи  для розв’язання проблемної ситуації у співпраці з учителем, виконує етапи розв’язання проблеми за зразком.

8 Учень/учениця демонструє уміння на рівні свідомого вибору способу дії у стандартних ситуаціях;

висловлює власні думки, можуть наводити окремі приклади на їх підтвердження;

під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків;

самостійні роботи виконує із  незначною допомогою вчителя;

здатний/здатна внести уточнення, виправити помилки  в усній  відповіді / письмовій роботі самостійно, за потреби звертаються до вчителя;

складає план  роботи  для розв’язання проблемної ситуації,

виконують окремі етапи розв’язання проблеми у співпраці з учителем, а окремі етапи виконують за зразком

9 Учень/учениця демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії у стандартних ситуаціях;

висловлює власні думки, може наводити окремі приклади на їх підтвердження;

під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків;

самостійні роботи виконує із  незначною допомогою вчителя;

здатний/здатна внести уточнення, виправити помилки  в усній  відповіді / письмовій роботі самостійно;

складає план  роботи  для розв’язання проблемної ситуації, розв’язує проблемні ситуації у співпраці з учителем.

ІV. Високий 10 Учень/учениця демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії в нових ситуаціях (нестандартних);

аналізує, класифікує, узагальнює об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями;

ілюструє прикладами власні відповіді, судження;

самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя;

здатний/здатна до аналізу чужих відповідей / письмових робіт за підтримки вчителя та наступного самостійного коригування  та уточнення їх;

частково обґрунтовує способи розв’язання навчальних /життєвих проблем та ситуацій, спираючись на набуті знання;

складає план  роботи для розв’язання проблемної ситуації самостійно, погоджуючи з учителем; розв’язує проблемні ситуації, дослідницькі та творчих навчальних завдань.

11 Учень/учениця демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії в нових ситуаціях (нестандартних);

аналізує, класифікує, узагальнює об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями;

ілюструє  прикладами власні відповіді, судження;

самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя;

здатний/здатна до аналізу власних відповідей / письмових робіт за підтримки вчителя та наступного самостійного коригування  та уточнення їх;

частково обґрунтовує способи розв’язання навчальних /життєвих проблем та ситуацій, спираючись на набуті знання, власний досвід;

складає план  роботи для розв’язання проблемної ситуації самостійно, за потреби погоджує з учителем; розв’язує проблемні ситуації, дослідницькі та творчих навчальних завдань.

12 Учень/учениця демонструє уміння на  рівні свідомого вибору способу дії в нових ситуаціях (нестандартних);

аналізує, класифікує, узагальнює об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями;

ілюструє прикладами та обґрунтовує власні відповіді, судження;

самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя;

здатний/здатна до аналізу власних відповідей / письмових робіт та їх коригування  та уточнення (за потреби);

обґрунтовує способи розв’язання навчальних /життєвих проблем та ситуацій, спираючись на набуті знання, власний досвід;

здатний/здатна до розв’язання проблемних ситуацій, дослідницьких та творчих навчальних завдань.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

від 16.09.2020 № 1146

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання

учнів третіх і четвертих класів Нової української школи

 Метою Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (далі – Методичні рекомендації) є визначення основних підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх та четвертих класів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання).

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Об’єктами формувального оцінювання є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

У третьому та четвертому класах рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924).

Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів за вищезазначеними рівнями наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Завдання для діагностичних робіт розробляються з урахуванням обов’язкових результатів навчання та відповідних умінь, рівні сформованості яких визначено у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1). Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Обсяг діагностичних робіт визначається із розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У третіх та четвертих класах тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи).

Періодичність проведення діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням кількості тем у межах кожного предмета.

Письмові діагностичні роботи виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Оцінювання діагностичних робіт здійснюється у відповідності до критеріїв оцінювання результатів навчання, визначених у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Під час проведення підсумкового (тематичного, семестрового та річного) оцінювання визначається рівень сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.

Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання (додаток 2).

Наскрізні уміння позначаються словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує значної уваги і допомоги». Рівень сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.

Під час заповнення свідоцтва досягнень вчитель може використовувати графічні позначки на власний розсуд. Документ підписують учитель і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

 

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Українська мова та читання» (навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі)

Підсумкове оцінювання у третіх-четвертих класах з української мови та літератури, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених з урахуванням обов’язкових результатів навчання другого циклу Державного стандарту початкової освіти.

Тематичне оцінювання може бути усним чи письмовим у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Учитель самостійно визначає, що саме підлягає оцінюванню на певному етапі навчання і розробляє завдання для діагностичної роботи або використовує матеріали інших колег, матеріали з друкованих джерел чи інтернету. Кількість діагностичних робіт також визначається самим учителем, але обов’язково узгоджується з кількістю діагностичних робіт з інших предметів, аби уникнути емоційного перевантаження учнів.

Рекомендується передбачити тематичне оцінювання у формі комплексного тексту зі сталою структурою, завдання якого мають співвідноситися з певними результатами з усіх груп загальних результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти та відображених у свідоцтві досягнень для  третього та четвертого класу відповідно.

Йдеться про такі групи загальних результатів:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Комплексні тести бажано проводити 4 рази на рік: на 6-7 тижнях навчання, на 14-15 тижнях навчання, на 25-26 тижнях навчання, на 33-34 тижнях навчання. Використання комплексних тестів дозволяє об’єктивно відстежувати учнівський поступ і, при цьому, зменшити кількість діагностичних робіт, розглядаючи діагностичну роботу на 14-15 тижнях навчання одночасно і як роботу для тематичного оцінювання, і для семестрового оцінювання. Так само діагностична робота на 33-34 тижнях є роботою і для тематичного, і для річного оцінювання.

Комплексні тести виконуються на спеціальних бланках з друкованою основою, зберігаються ці бланки в учнівському портфоліо. Інші письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

 

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Іноземна мова»

Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності (відповідно до вимог Європейських рекомендацій з мовної освіти на рівні А1).

Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи навантаження пам’яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за помилку.

Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.

Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів на рівні А1 тести мають:

  • враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;
  • відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;
  • розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;
  • уникати оцінювання за кількістю зроблених помилок, але оцінювати за досягненнями і стараннями у виконанні того чи іншого завдання;
  • враховувати вікові особливості учнів та привертати увагу дітей (наприклад, використовувати яскраві малюнки, цікаві описові завдання тощо).
  • оцінювати об’єктивно і надавати зрозумілі рекомендації щодо покращення мовних компетентностей, що заохочують до подальшого опанування мови на вищих рівнях.

Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

  • розпізнавати імена та описи людей;
  • розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;
  • розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;
  • сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;
  • розпізнавати кольори, назви об’єктів та іншу конкретну інформацію.

Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

  • співвідносити слова з їх значеннями;
  • знати і використовувати функціональні фрази;
  • читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;
  • читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;
  • розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;
  • писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.

Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

  • описувати картинки короткими фразами і реченнями;
  • описувати події та об’єкти з опорою на картинку.

Формат тесту має відображати часту зміну діяльності чи тестових завдань, передбачати короткі, «активні» завдання в ігровій формі, наприклад завдання з розфарбування об’єктів/предметів на картинці, співвіднесення картинки з ілюстрованим словом чи назвою предмета, обрання відповідної картинки з трьох запропонованих варіантів згідно з інструкцією тощо.

 Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Математика»

Діагностичні роботи з математики проводяться наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі робіт, хоча з деяких тем може бути застосовано усну форму.

Зміст завдань для діагностичних робіт з математики має розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу. Такі завдання спрямовані на перевірку володіння учнями:

  • математичною грамотністю,
  • уміння здійснювати системну математичну діяльність,
  • уміння застосовувати математику у конкретних життєвих ситуаціях.

Завдання може мати вигляд кейса (практичної або текстової ситуації), комплексне розв’язання якого передбачатиме виконання конкретних математичних дій: обчислення усно чи письмово, розв’язання простих рівнянь, формулювання логічних висновків з математичних припущень, виконання простих математичних операцій у символьній формі, складання маршрутів реальних чи віртуальних подорожей, зчитування математичної інформації з таблиць, діаграм, графіків, схем, аналіз даних тощо).

Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Приклад бланку оцінювання наведено в додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Для оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проводяться комплексні діагностичні роботи наприкінці кожної теми, враховується сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, дослідження, експерименту,

Найкращим форматом діагностичної роботи курсу «Я досліджую світ» є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов’язані з результатами з усіх освітніх галузей, що охоплює цей курс (обсяг інтегрованого курсу визначається освітньою програмою та відповідним навчальним планом).

Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання учнів, визначені відповідною навчальною програмою.

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено. Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Один з можливих форматів бланку оцінювання такої діагностичної роботи наведено у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій. Бланки зберігаються в учнівському портфоліо та враховуються під час семестрового та річного оцінювання.

 Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Інформатика»

При вивченні курсу інформатики передбачається виконання учнями різних видів практичних вправ та завдань. З метою реалізації практичної спрямованості курсу, комп’ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.

Деякі вміння передбачають отримання конкретного оцінюваного результату діяльності (створений інформаційний продукт, збережений файл, здійснений пошуковий запит, складений алгоритм, впорядкована послідовність тощо). Учитель також здійснює спостереження за процесом виконання цих робіт, діагностуючи рівень навчальних досягнень стосовно окремих результатів навчання (наприклад, вправність користування цифровими пристроями та програмами, дотримання правил роботи із ними). Деякі результати навчання потребують проведення опитування або діагностичної бесіди з учнями з метою з’ясування рівня володіння поняттями.

 Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво»

Для оцінювання рівня досягнень учнів з предметів освітньої галузі  «Мистецтво» не передбачено проведення діагностичних робіт. Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання та спостереження вчителя за формуванням загальної естетичної компетентності учнів.

Об’єктами оцінювання є:

  • здатність учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати художньо-образний зміст творів мистецтва, висловлювати власне естетичне ставлення;
  • уміння й навички з практичної художньої діяльності, досвід самостійної та колективної творчості;
  • обізнаність у сфері мистецтв – знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців;
  • вдосконалення навичок самопрезентації та самовираження в процесі художньо-творчої діяльності.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Фізична культура»

Оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів з предмета «Фізична культура» здійснюється з урахуванням виконання ними оздоровчих, освітніх, виховних завдань.

Результати діяльності школярів оцінюються в усіх організаційних формах фізичного виховання, що утворюють систему фізичного виховання в конкретній школі та підвищують рівень фізичної культури учнів. Характеристика результатів навчання з предмета «Фізична культура» подається в узагальненому вигляді за кожною групою загальних умінь, визначених Державним стандартом початкової освіти. Орієнтовні вимоги до оцінювання, зазначені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, конкретизуються вчителем фізичної культури з урахуванням вихідного рівня підготовленості учнів, їх фізичних можливостей та вікових особливостей, а також матеріально-технічного забезпечення школи.

Генеральний  директор

директорату шкільної освіти                                                     А. О. Осмоловський